Свято-Троїцький кафедральний собор в Чернігові – православний храм Чернігівської єпархії УПЦ колишнього Троїцького Чернігівського Іллінського монастиря.

Побудований в стилі українського бароко, в 1695 році. Пам’ятник архітектури XVII століття.

Будівництво собору розпочався 30 квітня 1679 року за ініціативою архієпископа Лазаря Барановича. Однак, спочатку, будівництво практично не велося через відсутність коштів.

Собор був освячений 20 липня 1695 і йому була передана чудотворна ікона Іллінської Богоматері.

В основу Троїцького Собору покладений тип хрестовокупольного храму. По обидва боки західного фасаду є дві вежі, які увінчані високим верхом. Стіни будувалися з пристроєм ніш, великих фігурних вікон, трьох вугільних і підлогу циркулярних сандриків.

У XVII столітті собор був розписаний сюжетами на біблійні теми, проте майже весь розпис, крім центрального купола, знищена пожежами. Головною художньою домінантою інтер’єру був величезний п’ятиярусний бароковий іконостас, що займав всю ширину храму, з висотою понад 20 метрів.

Собор має статус кафедрального. У Свято-Троїцькому соборі спочивають мощі святителя Феодосія Чернігівського (пом. 1696), канонізованого Російською Церквою в 1896 році, а також преподобного Лаврентія (1868-1950), канонізованого Українською Православною Церквою в 1993 рік і архієпископа Філарета (Гумілевського) канонізація якого Української Православної церквою була проведена в листопаді 2009 р, частки мощей Михайла і Федора і деяких Києво-Печерських святих.