Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир.

chernigov-eleckiy-monastyr_02

Адреса: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 1.

Тел .: 0462 778 890

Ігуменя: Нектарія (Трейтяк)

Один з найдавніших монастирів України, найдревніший і великий монастир Чернігова – Єлецький – розташований на південно-західному схилі Болдиних гір на відстані близько кілометра від центру стародавнього міста – Дитинця.

Монастир був заснований в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у хвойному лісі, звідси і назва – Єлецький.

Основний комплекс будівель монастиря склався в XVIII столітті, І тепер являє собою цілісний бароковий ансамбль, незважаючи на те, що в його склад входять будівлі, побудовані в різний час: Успенський собор XI ст., Дзвіниця та Огорожа з воротами XVII в ., келії XVI- XVIII ст., будинок ігумена XVIII ст., будинок Феодосія Углицького і стародавні печери.

Існує припущення, що на цьому місці, яке називали Єлецкой горою, до заснування монастиря розташовувався княжий двір – резиденція чернігівських князів дохристиянського часу (один з князів похований поруч в Чорній могилі). Рік заснування монастиря визначити дуже складно, але ще в XVII ст. вважали, що князь побудував церкву в 1060 року на тому місці, де, за церковним переданням, з’явилася на одній з ялин ікона Божої Матері.

Датою цієї події називають 3 лютого 1060 року (за старим стилем). Можливо, тоді і стали селитися там монахи в печерах. Згідно з тими ж переказами в монастирі деякий час проживав засновник руського чернецтва преподобний Антоній Печерський. Князь побачив в цьому велику ознаку і повелів на цьому місці закласти Успенську церкву. В історії нашої церкви явище цієї ікони було першим подібним дивом, тому і була вона названа – «Нев’янучий цвіт» Єлецької Божої Матері Успенського монастиря міста Чернігова. Ікона виявилась великим надбанням і святинею не тільки Чернігівщини, а й усієї православної християнської церкви в цілому.

Кам’яний Успенський собор монастиря був, ймовірно, побудований через одне столітя після цих подій, а до цього, ймовірно, була дерев’яна церква. У 1239 році монастир було розграбленно монголо-татарами і він занепав. На початку XVI століття Чернігів переходить під владу Москви. Є відомості, що в цей час древня обитель відновлюється. Її оточують укріпленнями, і в ній живуть московські ченці.

У 1611 році Чернігів був спалений польськими військами. Після цього ченці віддаляються в Москву. А монастир з 1623 року переходить у власність єзуїтів.

У 1649 році Чернігів був звільнений від поляків, і Єлецький монастир невдовзі знову став православним. Серед його настоятелів тепер можна зустріти чимало славних імен. Це і майбутній архієпископ Лазар Баранович, і св. Феодосій Углицький, і його наступник архієпископ Іоан Максимович, відомий як засновник Чернігівського колегіуму та багато інших.

Чимало праці доклав для відродження обителі і Іоанникій Галятовський. При ньому було реконструйовано Успенський собор, побудовані кам’яні келії, зведена трапезна Петропавлівська церква. Він же створив у монастирі чудову бібліотеку.

Говорячи про Єлецьких настоятелів, не можна не згадати Данилу Туптало – відомого релігійного письменника і церковного діяча. У православ’ї він більше відомий як святитель Димитрій Ростовський.

Як і будь-який монастир, обитель на Єлецькій горі була почесним некрополем. У різний час на її території були поховані великий князь Трубчевський Всеволод Святославович, Переяславський полковник Л.А. Полуботок, генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, губернатор Андрій Степанович Милорадович, полковник Яків Лизогуб та багато інших.

У XVIII ст. Єлецький Успенський монастир стає великим землевласником, поки в 1786 році за указом Катерини II про секуляризацію монастирських земель, майно монастиря не було передано в казну. З тих пір великого будівництва тут не проводиться. Крім Успенського собору інтерес викликає дуже незвичайна 36-метрова дзвіниця, одна з найстаріших дзвіниць Наддніпрянської України, що дійшла до нашого часу. Її оригінальність полягає в тому, що будувалася вона в два етапи: нижній ярус побудований в 1670-1675 рр. як оборонна надбрамна вежа і пізніше надбудований верхній ярус, призначений для розміщення дзвонів.

Поруч з дзвіницею знаходиться найдавніша на території Лівобережної України пам’ятка дерев’яної архітектури – житловий будинок, побудований в 1688 році. Також цей будинок дуже шанується монахами і паломниками як місце проживання святителя Феодосія Углицького. Тут в XVII – XVIII ст. жили настоятелі монастиря. Історія Єлецького монастиря цікава ще тим, що на території монастиря в XI столітті перебувала відома бібліотека Святослава, загадкова історія зникнення якої хвилює дослідників до сих пір. Тут настоятелем Кирилом Ставровецьким в 1646 році була видана перша в Чернігові книга «Перло многоцінне».

Наприкінці 1921 року Єлецький монастир був закритий, і лише на початку 90-х років XX століття релігійне життя в ньому знову поновилося.

Зараз це діючий жіночий монастир в якому завжди раді паломникам і святині якого відкриті для молитовного поклоніння.

З питань поселення та харчування дзвонити в ігуменський корпус: 0462 778 890.