Храм в ім’я Архістратига Михаїла

SONY DSC

Православний храм в населеному пункті – це не тільки краса архітектури, а в першу чергу молитовне освячення людей, що живуть навкруги. З початком відродження Православ’я на Чернігівщині починається і храмобудівництво. Храм Архістратига Михаїла один із новозбудованих, що поставали молитвами та благословенням митрополита Антонія (Вакарика).

1996 року місце для майбутнього храму на перехресті проспекту Миру та вул. 50 років ВЛКСМ  місце для будівництва запропонував протоієрей Андрій Забураний. Ще в 1985 році міська рада запланувала побудувати на цій земельній ділянці палац піонерів, та, видно, Господь благословив Своєю Десницею і місце очікувало часу Благодаті Божої.

Весною 2001 року митрополит Антоній в черговий раз по-батьківському бесідував з сім’єю Юрія Михайловича Лісняка і в розмові розказав про наміри майбутнього храмобудування. Приймаючи Православ’я щирим серцем і всією душею, Юрій Михайлович виразив бажання прийняти участь у цій Богоугодній справі. Ще більше натхнення він отримує, коли дізнається, що храм будуватиметься на честь Святого Архістратига Божого Михаїла. Адже Архістратиг Михаїл є небесним покровителем його батька, який відійшов від земного життя, але залишив у серці сина віддану любов і живу присутність. Для будівництва митрополит Антоній призначає настоятелем храма ректора Чернігівського духовного училища протоієрея Олександра Доломана та помічником благословляє Блауша Ярослава Тодоровича.

2001 року з першим подихом весняного тепла отець Олександр і Ярослав Тодорович розпочали будівництво. Проект храму на прохання настоятеля розробив Київський архітектор Олег Слєпцов. Впродовж будівництва сам проект зазнав змін. Храм побудовано в формі круга з виступаючими хрестообразно вівтарем та трьома входами. Центральний купол, як шолом воїна, спирається на круглі стіни. Православний християнин як воїн, бореться проти гріха в своїй душі, а круг як вічність життя з Богом. Храми такої форми (ротонда з куполом)  вперше будувались в IV – V ст. на зорі утвердження відкритого християнського  віросповідання. Зразком такої архітектури є храм Святого Великомученика Георгія Побідоносця в Фессалоніках, а також храм Гроба Господнього в Єрусалимі.

21 листопада 2001 року, на свято Собору Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил Безплотних, в присутності митрополита Чернігівського та Ніжинського Антонія, Преосвященнішим Амвросієм, єпископом Новгород-Сіверським, вікарієм Чернігівської єпархії,  були освячені хрести на купола храма. П’ятикупольний (купола символізують чотирьох євангелістів і Господа нашого Ісуса Христа) храм засіяв на весь Чернігів.

5 травня 2002 року, на Великдень Воскресіння Христового, настоятель храма протоієрей Олександр Доломан звершив першу Божественну літургію.

А на собор 12-ти апостолів 13 липня 2002 року вікарієм Чернігівської єпархії Преосвященнішим Амвросієм, єпископом Новгород-Сіверським в співслужінні духовенства Чернігівщини та великої кількості мирян новозбудований храм було освячено. Покладаючи великі труди на будівництві храма, отець Олександр все ж віддав перевагу посаді ректора Чернігівського духовного училища.

21 квітня 2003 року наказом митрополита Чернігівського і Ніжинського Антонія настоятелем храма Архістратига Михаїла (Свято-Михайлівської парафії) призначено клірика Свято-Троїцького кафедрального собору м. Чернігова протоієрея Іоанна Ярему. Разом із старостою Юрієм Михайловичем Лісняком отець Іоанн звертається до відомого Чернігівського архітектора Віктора Матвійовича Устинова з проханням розробити проект комплексу навколо храма. Проектно-будівельна фірма «Зодчий», де працював Віктор Матвійович на чолі з керівником Тамарою Василівною Овсянніковою, розробили кілька варіантів комплексу та благоустрою території навколо храма. Настоятель із старостою та церковною громадою обрали проект з високою дзвіницею в 34 м, капличкою для святої води та церковним будинком. Після погодження з головним архітектором міста Чернігова Тетяною Генадієвною Мазур та головою міської ради міста Чернігова Олександром Володимировичем Соколовим  і отриманням дозволу  розпочалась Богоугодна робота.

20 листопада 2004 року, в переддень Престольного Свята, всією громадою було зібрано кошти та придбано і освячено 7 дзвонів (5кг, 10кг, 20кг, 30кг, 60кг, 80кг, 100кг) для майбутньої дзвіниці. Храм і весь Чернігів ожив могутнім молитовним дзвоном.

20 листопада 2005 року владика Амвросій освятив фундамент для будівництва дзвіниці. В організації та проведенні будівництва настоятелю особисто допомагали: Лісняк Юрій Михайлович, Мельниченко Володимир Іванович, Афанасьєв Олександр Михайлович, Красковський Дмитро Миколайович, Самарський Роман Григорович, Ярова Алла Артурівна, Климчук Лідія Андріївна, Таршевський Володимир Михайлович, Федорченко Борис Павлович, Степанець Віктор Іванович, Товстиженко Михаїл Павлович, а з часом і Красковський Костянтин Миколайович і всі прихожани храму.

16 квітня 2006 року, на Вербну Неділю, коштами родини Самарського Романа Григоровича та родини Товстиженко Михаїла Павловича було придбано і освячено величний дзвін на 250кг.

26 жовтня 2007 року владика Амвросій освятив Хрест на купол дзвіниці, який урочисто був піднятий і установлений на 34м висоту. Оглядаючи новозведену дзвіницю, владика благословив облаштувати на 1-му поверсі храм для хрещення дітей, на 2-му і 3-му – бібліотеку і недільну школу.

5 травня 2008 року,  в переддень свята Святого Георгія Побідоносця, на першому поверсі новозбудованої дзвіниці Преосвященішим Амвросієм було освячено храм і Святий Престол на честь Великомученика і Побідоносця Георгія, де звершується хрещення дітей та дорослих, приймаючих віру православну.

В 2009 році освячено фундамент майбутньої каплички для святої води і розпочато будівництво.

В 2011 році, напередодні свята Різдва Іоанна Хрестителя, було освячено і установлено Хрест на купол каплички для святої води.

9 жовтня 2012 року, в день Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова було освячено бібліотеку на 2-му поверсі дзвіниці. На протязі всього часу і до сьогодні в храмі часто звершуються Божественні Літургії, що освячують прихожан і все місто, звершуються Святі Таїнства, що приводять людей до Бога і Правди Його. Також в силу можливостей проводиться робота по благоустрою території храму. Приємно бачити, як миряни не тільки моляться в храмі, але й відпочивають навколо храму на лавочках біля пахучих квітів, а діти граються на дитячому майданчику. Богослужіння і зовнішній вигляд храму молитовно впливають на людей, вселяють в їх душі Божий мир і натхнення до життя.