Спасо-Преображенський собор

151194

Спасо-Преображенський собор – п’ятиглавий восьмистовпний храм в Чернігові. Найстаріший збережений датований пам’ятник зодчества Київської Русі. Спасо-Преображенський собор у Чернігові належить до унікальних пам’ятників візантійсько-київської школи зодчества першої половини ХІ ст. Він відіграв значну роль у формуванні будівельних норм в храмовому будівництві домонгольської Русі і України. Про його колишньому багатому внутрішньому оздобленні свідчать залишки фресок, різьблені плити хорів, підлоги, колони. У Спасо-Преображенському соборі покоїться прах князя Ігоря Сіверського, оспіваного в «Слові о полку Ігоревім», св. блг. князя Ігоря Чернігівського та інших князів тієї епохи.

Історія

Закладено близько 1030-34 чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. Після його смерті в 1036 г. (згідно Повісті временних літ по Іпатіївському літопису) з будівництва собору, що мав висоту стін близько 4 метрів, майстри були зняті для побудови храму Св.Софії Новгородської, а закінчений Чернігівський собор був тільки в середині століття. Став головним храмом міста і Чернігово-Сіверського князівства. Спасо-Преображенський собор зберігся до наших днів майже повністю, але частково перебудований: за рішенням гетьмана Кирила Розумовського храм піддався перебудовам після руйнівної пожежі 1756 року. Все внутрішнє приміщення вигоріло. Згорілі дерев’яні хори не були оновлені. Була зламана баптистерія в південно-західному куті храму, а замість неї побудована кругла вежа, симетрична лівій вежі зі сходами на хори. На обидві вежі були встановлені шпилі величезної величини, що спотворило древній вигляд церкви. На довершення до всього, перед порталами влаштували тамбури.  Пірамідальний ріст собору видно зі сходу. Древнє покриття храму було позакомарним, що також добавляло ефект пірамідальності верхньої частині будівлі. Глави мали по-візантійськи параболічну форму.

Зовнішній вигляд

Протягом століть він неодноразово перебудовувався. В XVIII-XIX ст., Зокрема, було надбудовано дві башти, після чого собор набув нинішній вигляд. У плані собор являє собою великий (18,25 х 27 м.) Тринефний храм з шістьма стовпами і трьома апсидами. Розкопки показали, що в східних кутах були прибудовані невеликі каплиці, що не збереглись. Фасади будівлі складені надзвичайно ошатною цегляною кладкою з прихованими рядами. Фасади також оформлені пілястрами, в першому ярусі плоскими, а в другому профільованими.

Інтер’єр

В інтер’єрі Спаського собору головне місце посідає суворе і урочисте поєднання вертикалей і горизонталей. Тут виразно акцентована подовженість будівлі, що поєднується з внутрішніми двоярусними аркадами, що йдуть в подкупольний простір. Уздовж них спочатку йшли дерев’яні настили північних і південних хорів, що підсилюють горизонтальне членування інтер’єру. Подібні аркади властиві візантійському зодчества тієї епохи, але рідкісні в Київській Русі.

Підлогу храму встеляли різьблені шиферні плити з інкрустацією з кольорової смальти. Стіни і склепіння прикрашали стародавні фрески, знищені пожежею 1756 року. За пишністю оздоблення храм Спаса не поступався Першопрестольним Київським церквам.

Можливо, будівельники Спасо-Преображенського собору в якійсь мірі повторювали схему Десятинної церкви. У рапорті є припущення, що майстри, які будували Чернігівський собор і Софію Київську, були з однієї і тієї ж столичної візантійської артілі.

0036-073-Spaso-Preobrazhenskij-sobor-CHernigov

spas

P9240007

561577

Спасо-Преображенский_собор.Интерьер5

ContentImageHandler (1)

transfiguration_church_chernigov_6

transfiguration_church_chernigov_8

спас