Заупокійне богослужіння в 40-й день після блаженної кончини митрополита Іринея (Семка)

i-200x300

01 листопада 2017 року, в сороковий день з дня смерті митрополита Іринея (Семка), тимчасово керуючий Ніжинською єпархією Високопреосвященніший митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій звершив Божественну літургію у Петро-Павлівському храмі Благовіщенського монастиря м. Ніжина.

Митрополиту Амвросію співслужили: благочинний обителі архім. Никон (Лоза), секретар Черніговской єпархії прот. Ігор Пидан, братія монастиря в священному сані та духовенство Ніжинської єпархії.

Після прочитання Святого Євангелія владика Амвросій звернувся до пастви зі словом проповіді.

Дорогі браття і сестри!

Ми зібралися тут сьогодні, в 40-й день після кончини, щоб в святому храмі вознести молитви за упокій пріснопам’ятного митрополита Іринея. За ці дні душа його вже пройшла митарства, він кілька разів був приведений для спілкування з Богом, а сьогодні визначається до Другого Пришестя Іісуса Христа.

Протягом сорока днів кожен з присутніх тут молився про те, щоб Господь допоміг владиці Іринею на цьому нелегкому переході. Але і тепер ми не повинні залишати молитву про нього. Нам необхідно завжди молитися один за одного і так виконувати закон Христа.

Молитва – це прояв нашої любові один до одного. Господь нічого іншого від нас не вимагає – лише «Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, і ближнього твого як самого себе» (Лк. 10:27).

Так, ми віруємо, ми маємо надію, але віра і надія припиняються, а «любов ніколи не перестає» (1 Кор. 13: 8). Любов не зникає, тому що Сам Бог є любов. І якщо ми не будемо мати таку любов, то нам нічого буде робити там, у вічності.

Дуже важливо завжди пам’ятати про це. Ми приходимо в храм не для того, щоб свічку поставити, з кимось зустрітися і поговорити, послухати гарні піснеспіви, а щоб навчитися любові, полюбити Христа.

Тут, в храмі, здійснюється спогад того, що Господь узяв на Себе всі наші гріхи. І не тільки наші, а й усіх тих, хто жив колись і буде жити після нас. Він був покараний, щоб звільнити кожну людину від гріха, прокляття і смерті. І якщо ми відгукнемося на цю любов і возлюбимо Господа, тоді ми перебуватимемо з Ним у вічності. А якщо ми грішимо, думаємо – ще встигну покаятися, то де ми будемо потім? Кожен гріх віддаляє нас від Бога і наближає до диявола – ось що страшно. І якщо ми це зрозуміємо і змінимося, станемо жити в любові до Бога і ближнього, – тоді будемо на правильному шляху.

Але для нас цей шлях ще є, а для покійних його вже немає. Тому вони чекають, щоб ми допомагали їм молитвою, в цьому проявляючи нашу любов. І якщо ми бачимо людину, яка впала в гріх або потребує чогось, – йому треба допомогти. Якщо немає можливості надати матеріальну допомогу, допоможіть участю, порадою і молитвою.

Молитися треба за весь світ, за кожну людину, тому що молитва – це сильний засіб для нашого спасіння: «Носіть тягарі один одного і так  виконаєте закон Христа» (Гал. 6: 2). Тому ми сьогодні молимося про владику Іринея, щоб Господь дарував йому життя вічне в спілкуванні з Собою, Ангелами і святими.

Я хотів би, щоб ми задумалися про сенс життя. Для чого воно нам дане? Щоб ми в цьому тимчасовому житті сформувалися правильно. Як говорив преподобний Паїсій Святогорець, земне життя – «іспит на життя вічне». Як скласти цей іспит? Треба мати покаяння, терпіння, смиренність, лагідність, любов і інші чесноти. Якщо ж цього немає, значить, ми духовні двієчники.

Дорогі браття і сестри, я хотів би подякувати всім вам за те, що ви прийшли сьогодні в цей храм, щоб помолитися тут за свого пастиря, який відійшов у вічність. Багато людей зараз моляться про нього в Покровському Красногірському монастирі, де владика Іриней упокоївся. А ми молимося тут, де він працював і приносив молитви за кожного з вас.

Багато хто з вас приймали з його рук Тіло і Кров Господню, які з’єднують нас з Христом в цьому житті. Господь говорить такі слова: «Хто тіло Моє приймає і п’є Мою кров перебуває в Мені, і Я в ньому» (Ін. 6:56). Тому я прошу вас і далі з любов’ю молитися про митрополита Іринея, як можна частіше причащаючись Святих Христових Таїн з надією, щоб і в майбутньому житті бути разом причетними Богу. Амінь.

За богослужінням була вознесена сугуба молитва про мир в Україні.

Після літургії був звершений парастас за упокій пріснопам’ятного митрополита Іринея (Семко).