Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських

ikona_nikolaya_chudotvorca

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні, в день пам’яті святителя Миколая, в глибині серця запитаємо себе, як ми віруємо. Є два види вірування: одні величаються, впадають по своїй гордині в розколи, єресі і сектантство; інші, і таких більшість, через малодухість свою і відсутність лагідності, смирення і терпіння теплохолодно відносяться до Бога. А святитель Миколай виявив зразок і правило віросповідання, всім своїм життям подав приклад віри самовідданої, сповненої лагідності і смиренності.

Часто людина своїм розумом шукає лазівки в вірі і таке мудрування вважає законним. А віра повинна бути не від наших міркувань, а від довіри Богу в усьому. Це віра, яка відкрилася нам через Святе Письмо, через втілення Самого Господа нашого Іісуса Христа і таку віру Він шукає в нас. Багато хто вважає себе віруючими, а знайшли вони таку віру, яка приведе їх до життя вічного? Я задаю це питання, тому що і в Святому Євангелії Господь запитує: «Але Син людський, прийшовши, чи знайде віру на землі?» (Лк. 18: 8).

Святитель Миколай з дитинства полюбив Бога і довіряв Йому. Він не шукав свого, а робив те, що угодно Богові, подібно апостолам, які йшли проповідувати і заходили в те село, на яке вказував їм Дух Святий. Повністю підкорялися вони словам Божим і заповідями.

Дуже важливо, щоб і ми вчилися такій вірі. Для цього потрібно упокорити свою гординю, волю свою підпорядкувати волі Божій, виконувати заповіді, дані Богом. Тоді ми усвідомлюємо нашу гріховність і будемо смирятися, тому що самі ми не в силах звільнитися від гріхів. Будемо благати Бога звільнити нас від гріховної прокази і тільки так зможемо позбутися гордині, самолюбства і славолюбства.

Проповідують багато на словах, як доказ використовують свої знання. Але, як писав святитель Феофан Затворник, ніщо не робить стільки мороку, скільки розум людський, що розмірковує про все по-земному і не сприймає осяяння з Небес. І святитель Миколай проповідував не словами, а простотою, прямотою, відвертістю. Він переконував силою Духа, чудесами, які здвершував так, що й не знали, хто це робить, тільки здогадувалися, що це може бути святитель Миколай.

Ще в юнацькі роки він роздавав свій маєток і дізнавшись, що через бідність три сестри були призначені батьками на блудні справи, таємно підкинув їм три вузлики золота, щоб позбавити від злої долі. І ніхто не дізнався про це, лише здогадувалися.

Те, що робив святитель Миколай за життя, він робить і зараз, в наші дні. Багато є випадків, які свідчать про допомогу святителя. Згадаймо деякі чудові історії з його житія.

Одне благочестиве сімейство мало звичай на свято святителя Миколая ходити в храм, а прийшовши додому після служби, збирати своїх родичів, сусідів, жебраків і влаштовувати їм обід на честь святителя. Одного разу вони відправили свого сина Василя за півтори версти в храм помолитися, а самі готували святковий обід. Коли 16-річний син прийшов до церкви, стався напад сарацинів (так в середні століття називали арабів) і всіх забрали в полон. Коли батьки дізналися про це, гірко плакали, нарікали і навіть скасували частування на честь святого.

За незвичайну красу і тямущість Василя взяв до себе князь Аміра і зробив його своїм виночерпієм. Так минуло три роки. Батьки все нарікали і не могли втішитися, вони навіть перестали давати обіди в день святителя Миколая. Одного разу сусіди їм порадили: «Що ж ви так убиваєтеся, помоліться святителю Миколаю і він допоможе вам».

Батьки прийшли в храм, слізно помолилися про долю сина і потім, як і раніше, скликали жебраків і влаштували великий обід. Раптом чують – собака загавкав. Служниця вийшла – нікого немає. Знову загавкав собака, виходить батько, бачить – стоїть юнак в сарацинськоїму одязі з глечиком вина в руках. Придивившись, батько впізнає свого сина. Запитує його, як він сюди потрапив і син відповідає, що він тільки-но наливав вино князю і миттєво був перенесений додому. Ось чудо!

Інший приклад. Один сарацин, плаваючи по морю, випадково заплив в Грецію і його посадили в тюрму за порушення кордону. Там він почув про Господа нашого Іісуса Христа, про віру, про Церкву. Він надихнувся розповідями про те, що святитель Миколай багатьом допомагає в різних потребах. І почав благати: «Святитель Миколай, ти допомагаєш православним, допоможи і мені звільнитися, і якщо я звільнюся з темниці, то вся моя сім’я прийме православну віру». І відразу ж він був перенесений в своє місто. Як це сталося – незбагненно. Всі були вражені, і сім’я сарацина прийняла хрещення.

Через деякий час йому з’явився уві сні святитель Микола і сказав: «Сідай на корабель і пливи в Грецію, в ту в’язницю, де ти був». Той з подивом відповідає: «Мене знову посадять в тюрму». Святитель сказав: «Доведи їм, що ти не тікав, а був звільнений дивним чином, а я буду весь час поруч з тобою». Змирившись, той поплив до Греції, розповів, що з ним було і хто йому допоміг. Так чудово був прославлений святитель Миколай.

І в наш час ми часто звертаємося до святителя Миколая в різних потребах і отримуємо позбавлення від напастей. Митрополит Антоній (Вакарік) розповідав про такий випадок. Коли він був в Іоанно-Богословському Хрещатицькому монастирі, під час війни його призвали в армію. Митрополит Антоній завжди шанував святителя Миколая. Він прочитав акафіст, помолився йому і сказав: «На все воля Божа». Після цього викликали його до військкомату і сказали, щоб він продовжував молитися, оскільки не придатний для служби в армії. Так заступництвом святителя Миколая владика Антоній не потрапив на фронт, а залишився в монастирі.

Можна навести ще багато прикладів, але давайте подивимося на себе і ще раз переконаємося, ми на правильному шляху чи ні? Прагнемо ми наслідувати віру святителя Миколая? Наша віра сповнена смирення, лагідності, радості і чистоти?

Молитися – це дуже важливо. Вражає, що багато хто приходить в храм, щоб поспілкуватися, дізнатися новини і т.д. А ми повинні приходити сюди для того, щоб спілкуватися в молитві з Богом, прославити, подякувати Йому, вилити перед Ним свої потреби, проблеми, прикрощі, свої скорботи і попросити Його допомоги. Якщо ми приходимо ні з цією метою, а з якоюсь іншою, то ми не на правильному шляху. Приходьте в храм, моліться, не осуджуйте нікого, не метушіться, ні на кого не дивіться і нікому не заважайте.

І нехай молитвами святителя Миколая Господь  направить нас на шлях порятунку для вічного життя. Амінь.

Свято-Троїцький собор

м. Чернігів