ВОСКРЕШЕННЯ ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ

45296

Перед Хресними стражданнями Господь наш Іісус Христос звершив саме велике Cвоє диво, воскресивши з мертвих чотириденного небіжчика, того, як сказано в Євангелії, який вже почав гнити. І це чудо з чудес було звершено для того, щоб учні Його не засумнівалися і в Його воскресінні. Якби Христос не воскрес, говорить Апостол Павел, то марно було б і проповідування наше, марна була б і віра наша. (1 Кор. XV, 14).

Всі учні Христа були на похоронах Лазаря і бачили його мертвим. Марфа, Марія і Лазар жили недалеко від Єрусалима і багато іудеїв приходили до них, маючи з ними дружні стосунки. І коли Господь Іісус Христос воскресив Лазаря, то і ці іудеї увірували в Христа.

Коли Він звелів забрати камінь від гробу Лазаря, Марфа заперечила: «Господи, вже чути як смердить, бо чотири дні, як він у гробі ». А Господь каже: «Чи не сказав Я тобі, що якщо будеш вірувати, побачиш славу Божу» (Ін. 11: 39-40).

Необхідно, дорогі брати і сестри, звернути увагу на ці слова Христа. Дуже важливо пам’ятати, що від нас Господь вимагає тільки віри. І дійсно, Марфа і Марія повірили Христу і побачили славу Божу. У чому вона полягає? У тому, що Христос воскресив Лазаря і так прославив ім’я Бога Отця.

Бачити славу Божу … Часто в житті буває так, що ми зробимо якусь добру справу, але приписуємо це не славі Божій, а собі.

І навпаки. Як часто ми чинимо гріх, не приписуючи його собі, а звинувачуючи в цьому іншого: «Якби не ця людина, я б такого не зробив».

Про що це свідчить? Це говорить про те, що ми життя своє проводимо неправильно. Святі отці одностайно стверджують, що добро, яке ми робимо, походить не від людини, а від волі Божої. І навпаки, всі гріхи, які робить людина, походять від нашого занепалого єства.

Чим було б наше життя без надії воскресіння? Треба постійно пам’ятати, що зробив Господь для нашого спасіння. Він з звершив диво воскресіння Лазаря, щоб показати, що гріх людський призводить до смерті, тління і розкладання. Участь грішника в житті загробному жахлива тому, що триває цілу вічність. Господь наш Іісус, говорячи про долю Свого зрадника, сказав, що йому краще б і не народитися (Мф.XXVI: 24).

Цієї долі зазнав би весь рід людський, якби Воскреслий Господь з Собою не воскресив би і нас.

Згрішивши, людина не тільки образила Бога, але і втратила здатність бути блаженною. Смертю Своєю убивши смерть, Господу належало ще й воскресити знищену гріхом людину. Тільки Господь Своєю силою, по вірі людської, може воскресити кожного з нас. Як від Адама ми запозичуємо життя, пошкоджене гріхом, так і від Христа отримуємо силу життєдайну.

Перш за все, за життя Він воскрешає нас від гріха покаянням, від гріховного стану до чистого, праведного життя.

Після смерті Він воскрешає нас, як Лазаря, своєю всемогутністю від тління до життя вічного. Якби Христос не воскрес, то це означало б, що смерть не переможена. А Воскресіння Спасителя є повна перемога над смертю, торжество Його любові до нас і наша надія на безсмертя. Велику любов проявив Господь людині, обдарувавши його Своїм образом і подобою. Коли ж людина порушила заповідь Творця і за законом правди грішник повинен був померти, Господь віддає Сина Свого на смерть, щоб задовольнити правосуддю Божому, оновити в людині життя і відновити його до попереднього стану блаженства і слави.

Що нам необхідно? Мати віру. Господь запевнив учнів, що Він є Той, Хто володіє життям і смертю, щоб учні не спокусилися під час страстей, коли Його будуть бити і розпинати.

Тут мова йде про зміцнення у вірі учнів, щоб вони не спокусилися, а пам’ятали це чудо. І кожному з нас також необхідно пам’ятати про це, дорогі брати і сестри, щоб і ми в своєму житті не спокушалися. Зараз є багато різних проповідників, дуже багато таких (я не скажу церков, тому що їх церквами не можна назвати, Церква одна) релігійних організацій, які пропонують швидкий порятунок. Ти тільки прийди до них, і більше нічого не треба.

Ні, нехай це нікого з нас не спокушає, бо Царство Боже береться трудом і тільки ті, хто докладає зусиль, отримують його. Царство Небесне здобувається очищенням розуму, серця, виправленням своєї волі через покаяння і освяченням Христовими Таїнами. Ось що нам необхідно – внутрішня робота!

Я повторював неодноразово і не втомлюся повторювати, що ця робота починається з наших помислів; щоб ми не брали в своє серце ні хульних помислів по відношенню до Бога, Церкви, таїнств, ні недобрих помислів по відношенню до людини. Якщо ми не зуміли почати цю роботу протягом усього Великого посту, то хоча б в дні Страсної седмиці станемо на сторожі свого серця. Через ці помисли ворог всіває в нас насіння недоброзичливості, невіри і потім воно в серці росте – і звідси походить гріх. Тому будемо стояти на сторожі, щоб не допустити в своє серце то тління, яке призводить до смерті душі і тіла.

Свята Церква сьогодні нагадує нам про воскрешення Лазаря. Будемо ж пам’ятати і про славу Воскресіння Спасителя, тому що в смерті і Воскресінні Сина Свого Господь виявляє велику любов до нас. Підкріплюючи себе прийняттям Святих Христових Таїн, зміцнюючись молитвою, постом і добрими справами, воскреснемо і ми від гріховного життя до чистого, святого, праведного, щоб разом з Воскреслим Христом, якщо доживемо, зустрітися і зрадіти Христовому Воскресінню і своєму воскрешенню. Амінь.

Проповідь Високопреосвященнішого митрополита Амвросія

Свято-Троїцький кафедральний собор, Чернігів