Свято-Троїцький кафедральний собор
[:RU]Свято-Троицкий кафедральный собор в Чернигове – православный храм Черниговской епархии УПЦ бывшего Троицкого Черниговского Ильинского монастыря.
Построен в стиле украинского барокко, в 1695 году. Памятник архитектуры XVII столетия.
Строительство собора началось 30 апреля 1679 года по инициативе архиепископа Лазаря Барановича. Однако, поначалу, строительство практически не велось из – за отсутствия средств.
Собор был освящён 20 июля 1695 года и ему была передана чудотворная икона Ильинской Богоматери.
В основу Троицкого Собора положен тип крестовокупольного храма. По обеим сторонам западного фасада имеются две башни, которые увенчаны высоким верхом. Стены строились с устройством ниш, больших фигурных окон, трех угольных и пол циркулярных сандриков.
В XVII веке собор был расписан сюжетами на библейские темы, однако почти вся роспись, кроме центрального купола, уничтожена пожарами. Главной художественной доминантой интерьера был огромный пятиярусный барокковый иконостас, что занимал всю ширину храма, с высотой более 20 метров.
Собор имеет статус кафедрального. В Свято-Троицком соборе покоятся мощи святителя Феодосия Черниговского (ум. 1696), канонизированного Российской Церковью в 1896 году, а также преподобного Лаврентия (1868—1950), канонизированного Украинской Православной Церковью в 1993 год и архиепископа Филарета (Гумилевского) канонизация которого Украинской Православной Церковью была произведена в ноябре 2009 г., частицы мощей Михаила и Феодора и некоторых Киево-Печерских святых.
[:ua]Свято-Троїцький кафедральний собор в Чернігові – православний храм Чернігівської єпархії УПЦ колишнього Троїцького Чернігівського Іллінського монастиря.
Побудований в стилі українського бароко, в 1695 році. Пам’ятник архітектури XVII століття.
Будівництво собору розпочався 30 квітня 1679 року за ініціативою архієпископа Лазаря Барановича. Однак, спочатку, будівництво практично не велося через відсутність коштів.
Собор був освячений 20 липня 1695 і йому була передана чудотворна ікона Іллінської Богоматері.
В основу Троїцького Собору покладений тип хрестовокупольного храму. По обидва боки західного фасаду є дві вежі, які увінчані високим верхом. Стіни будувалися з пристроєм ніш, великих фігурних вікон, трьох вугільних і підлогу циркулярних сандриків.
У XVII столітті собор був розписаний сюжетами на біблійні теми, проте майже весь розпис, крім центрального купола, знищена пожежами. Головною художньою домінантою інтер’єру був величезний п’ятиярусний бароковий іконостас, що займав всю ширину храму, з висотою понад 20 метрів.
Собор має статус кафедрального. У Свято-Троїцькому соборі спочивають мощі святителя Феодосія Чернігівського (пом. 1696), канонізованого Російською Церквою в 1896 році, а також преподобного Лаврентія (1868-1950), канонізованого Українською Православною Церквою в 1993 рік і архієпископа Філарета (Гумілевського) канонізація якого Української Православної церквою була проведена в листопаді 2009 р, частки мощей Михайла і Федора і деяких Києво-Печерських святих.