Священники Ріпкинського, Куликівського та Чернігівського благочинь провели в останню путь Захисників України

З благословення Високопреосвященнішого митрополита Чернігівського і Новгород-Сіверського Амвросія звершено чин поховання воїнів Олександра Волченка, Григорія Койвістова, Віктора Гарбуза та Євгена Кисіля, які загинули у боях за Незалежність Батьківщини.

У Ріпкинському благочинні 26 серпня в останню путь провели молодшого сержанта Олександра Волченка, який загинув на Донеччині. Чин відспівування воїна Олександра у храмі Смоленської ікони Божої Матері звершив протоієрей Георгій Кобзар.

Олександр Волченко народився 28 лютого 1993 року у селі Олешня Чернігівського району. У 2008 році закінчив 9 класів місцевої школи. Потім навчався у Київському механіко-технічному коледжі за напрямом “Організація виробництва”.

З 2015 року по 2021 рік працював в Добрянському лісовому господарстві, з 2021 року – у ТОВ “Папернянський кар’єр скляних пісків”.

У період з 2012 по 2013 роки проходив строкову військову службу в окремому Президентському полку.

Протягом 2014-2015 років брав безпосередню участь в АТО.

У перший день повномасштабної війни Олександр долучився до одного з підрозділів військової частини А1815 на посаду “командир відділення кулеметного взводу”.

Указом Президента України від 30.03.2023 року № 188/2023 боєць нагороджений орденом “За мужність”.

Загинув Олександр Волченко 18 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

******

28 серпня у Свято-Миколаївському храмі села Салтикова Дівиця Куликівського благочиння було звершено соборне відспівування воїна Григорія Койвістова. Заупокійну службу звершив настоятель храму прот. Георгій Савчук у співслужінні кліриків благочиння.

Григорій Койвістов народився 29 червня 1978 року у селі Черняхівка на Київщині. Після закінчення школи проходив строкову військову службу. Разом з родиною переїхав до Чернігова, а у 2015 році — до села Салтикова Дівиця на Куликівщині. Працював у Куликівці в СФГ “Колос”, а з 2020 року — в ПП “Сирний дім”.

Після початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ. Захищав південно-східні кордони України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4674.

Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Вдома у нього залишились дружина, дві доньки, син і маленька онучка.

******

1 вересня у храмі Архістратига Михаїла чин похорону старшого лейтенанта Віктора Гарбуза звершив настоятель прот. Петро Годун у співслужінні священників Куликівського благочиння

Віктор Гарбуз народився 9 березня 1986 року у Куликівці. Після закінчення школи здобував вищу освіту в Ніжинському агротехнічному інституті за спеціальністю “енергетика сільського господарства”. Під час навчання в інституті додатково закінчив військову кафедру та отримав звання офіцера. З 2008 року працював у Куликівському ПАЛ викладачем спецдисциплін.

У перший день повномасштабного вторгнення ворожих військ на території України добровільно став на її захист. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Чернігівського РТЦК та СП, протягом цього часу отримав чергове військове звання “старший лейтенант”. Обороняв Чернігівщину, а у січні цього року долучився до одного з підрозділів військової частини А4784 на посаду заступника командира роти.

Загинув 25 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області.

******

2 вересня настоятель храму всіх святих Чернігівських прот. Петро Казновецький та клірики храму звершили відспівування захисника України – капітана Євгена Кисіля.

Євген Кисіль народився 3 січня 1988 року у Чернігові. У 1995 році пішов навчатися до місцевої школи №12.

У 2003-му вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2005 році вступив у Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У 2011-му, після закінчення університету, продовжив проходження військової служби у місті Бориспіль. Був на посаді “Бортовий авіаційний технік літака «Ан-26»”.

З 2014 року брав участь в АТО. У 2017 році продовжив службу у Полтаві, був на посаді “Старший бортовий авіаційний технік-інструктор вертолітної ланки”.

Літав на вертольоті “Мі-8”, виконував миротворчі місії ООН в республіці Конго протягом 2021-2022 років. Мав наліт на “Ан-26” — 800 годин, на “Мі-8” — близько 900 годин.

Після початку повномасштабної війни захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А3384, був на посаді “Старший бортовий авіаційний технік – інструктор вертолітної ескадрильї”.

Загинув 29 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Вдома на нього чекали мати, син та донька.